Circadian peculiarities of antioxidant and membrane-protective properties of glutargin in acute chrono-determined paracetamol-induced hepatitis

K. O. Kalko, S. M. Drogovoz, O. O. Koyro, A. Yu. Pozdniakova

Abstract


Hepatobiliary system diseases take a leading position among diseases of the gastrointestinal tract. One of the main groups of drugs used for their treatment is hepatoprotectors. Active development of chronophysiology, chronopatology and chronopharmacology creates the possibility of determining chronoportraits of drugs. Considering the latter it allows significantly optimizing the pharmacotherapy.

Aim. To assess the circadian dependence of the antioxidant and membrane-protective activity of glutargin. The choice of the drug as the object of our study was made due to its frequent use in clinical practice.

Materials and methods. The study was conducted on the model of acute paracetamol-induced hepatitis in the following chronosimulated mode: in the morning (09.00), in the daytime (15.00), in the evening (21.00) and at night (03.00). The dose of paracetamol in the experiment was 1000 mg/kg in rats. Glutargin was administered in the therapeutic and preventive mode in the dose of 135 mg/kg, i.e. an hour before administration of paracetamol and 2 hours after it.

Results. The study conducted revealed the peculiarities of dysinchronosis of the prooxidant-antioxidant balance and the activity of cytolysis markers depending on the period of the day, in which paracetamol-induced hepatitis was simulated; it allowed determining the peculiarities of their correction with glutargin. The most distinct decrease in the AlAT and AsAT activity when using glutargin was observed against the background of night and day simulation of hepatitis. It is probably due to the circadian peculiarities of antioxidant and membrane-stabilizing properties of this drug.

Conclusions. The circadian regulation peculiarities of prooxidant-antioxidant balance obtained with glutargin against the background of paracetamol-induced hepatitis should be considered when developing a comprehensive chronoportrait of this drug.


Keywords


liver; circadian rhythm; hepatoprotectors; glutargin

References


Shcherbinina, M. B. Primenenie gepatoprotektorov v sovremennoi meditcine. Available at: http://novosti.mif–ua.com/archive/issue–9091/article–9114/print.html

Mekhtiev, S. N., Okovityi, S. V., Mekhtieva, O. A. (2016). Lechashchii vrach, 8. Available at: http://www.lvrach.ru/2016/08/15436533/

Chernykh, V. P., Zupanetc, I. A., Kupnovitckaia, I.G. (2015). Klinicheskaiia farmatciiaClinical pharmacy. Kharkiv : Zolotye stranitcy, NUPh, 1056.

Mann, D. A. (2014). Epigenetics in Liver Disease. Hepatology, 60 (4), 1418–1425.

Drogovoz, S. M. (2016). Khronofarmakologiia dliia vracha, provizora, studenta. Kharkiv: Titul, 376.

Drogovoz, S. M. et al. (2014). Khronofarmakologiia nagliadno (Khronofarmakologiia v tablitcakh i risunkakh). Kharkiv: Titul, 128.

Drogovoz, S. M., Kononenko, A. V., Timofeev, M.P. et al. (2013). Klinichna farmatsiiaClinical pharmacy. Kharkiv, 327.

Drogovoz, S. M., Kalko, K. O., Zakharko, N. V. (2015). Optymizatsiia rezhymu pryiomu paraatsetaminofenolu z vrahkuvanniam biorytmiv pechinky. Kyiv, 4.

Matveev, A. V. (2013). Gepatoprotektory. Analiz mezhdunarodnykh issledovanii po preparatam gruppy lekarstv dlia pecheni.Simferopol: Arial, 384.

Chaika, L. A., Vertiaeva, O. N. (1997). Chelovek i lekarstvo, 184.

Zahaiko, A. L., Aleksandrova, K. V. (2014). Boikhimiia. Kharkiv: Fort, 728.

Frolov, V. M. (2003). Novosti meditciny i farmatcii, 8, 5–6.

Koveshnikov, O. V. (2003). Ukrainskyi medychnyi almanakh, 6 (1), 41–44.

Chubenko, S. S., Diadyk, A. I., Gaidukov, V. O. et al. (2002). Rossiiskii zhurnal gastroenterologii, gepatologii,koloproktologii, 1 (13), 36.

Mironov, A. N. et al. (2012). Rukovotstvo po provedeniiu doklinicheskikh issledovanii lekarstvennykh sredstv.Moscow: Grif i K, 944.

Rybolovlev, Yu. R., Rybolovlev, D. S. (1979). Doklady AN CCCR, 247 (6), 1513–1516.

Kamyshnikov, V. S. (2002). Spravochnik po klinikokhimicheskoi laboratornoi diagnostike, 2 izd., 1. Minsk: Belarus, 382–395.

Voronina, L. M., Desenko, V. F., Kravchenko, V. M. et al. (1996). Posibnyk do laboratornykh i seminarskykh zaniat z biolohichnoi khimii. Kharkiv: Osnova, 432.

Koroliuk, M. A., Ivanova, L. I., Maiorova, I.G., Tokarev, V. E. (1988). Laboratornoe delo, 1, 99–101.

Semenenko, S. B. (2014). Bukovynskui medychyi visnyk, 18 (2(70)), 99–101.

Rebrova, O. Yu. (2006). Statisticheskii analiz meditcinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh program STATISTICA, 3 izd..Moscow: Media Sfera,312.

Stefanov, O. V. (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. Kyiv: Avitsena, 528.

Kalko, K. O., Drohovoz, S. M., Zakharko, N. V., Yudkevych, T. K. (2016). Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia, 1 (47), 81–86.

Zobnin, Yu. V. (2002). Otravlenie paratcetamolom: klinika, diagnostika, lechenie. Irkutsk, 37.

Drogovoz, S. M., Gudzenko, A. P., Butko, Ya. O. et al. (2010). Pobochoe deistvie lekarstv. Kharkiv: SIM, 480.

Rousar, T., Kucera, О., Krivakova, Р. et al. (2009). Evaluation of oxidative status in acetaminophen treated rat hepatocyes in culture. Physiol Res., 58, 239–246.

Gunawan, B. K., Kaplowitz, N. (2007). Mechanism of drug–induced liver disease. Clin. Liver Dis., 11, 459–475.

McDonnell, M. E., Braverman, L. E., Patel, K. P. et al. (2014). Drug–related hepatotoxicity. N. Engl. J. Med., 354, 2191–2193.

Drohovoz, S. M., Pozdniakova, A. Yu., Zaharko, N. V. (2015). Klinichna farmatsiia –Clinical pharmacy, 4, 52–57.


GOST Style Citations


1.         Щербинина, М. Б. Применение гепатопротекторов в современной медицине [Електронний ресурс] / М. Б. Щербинина. – Режим доступу : http://novosti.mif–ua.com/archive/issue–9091/article–9114/print.html

2.         Мехтиев, С. Н. Принцип выбора гепатопротекторов в практике терапевта [Електронний ресурс] / С. Н. Мехтиев, С. В. Оковитый, О. А. Мехтиева // Лечащий врач. – № 8. – 2016. – Режим доступу : http://www.lvrach.ru/2016/08/15436533/

3.         Клиническая фармация : базовый учеб. для студентов высш. фармац. учеб. заведений (фармац. фак.) IV уровня акредитации; [изд. дораб. и доп.] / под ред. В. П. Черных, И. А. Зупанца, И. Г. Купновицкой. – Х. : Золотые страницы, НФаУ, 2015. – 1056 с.

4.         Mann, D. A. Epigenetics in Liver Disease / D. A. Mann // Hepatol. – 2014. – Vol. 60, Issue 4. – P. 1418–1425.

5.         Хронофармакология для врача, провизора, студента : учеб.-справочник / под ред. проф. С. М. Дроговоз. – Х. : Титул, 2016. – 376 с.

6.         Хронофармакология наглядно (Хронофармакология в таблицах и рисунках) : справочник – учеб. пособие / С. М. Дроговоз [и др.]. – Х. : Титул, 2014. – 128 с.

7.         Выяснение рациональных условий режима введения лекарственных препаратов / С. М. Дроговоз, А. В. Кононенко, М. П. Тимофеев и др. // Клінічна фармація : 20 років в Україні : матер. Нац. конгр., 21–22 берез. 2013 р. – Х., 2013. – С. 327.

8.         Дроговоз, С. М. Оптимізація режиму прийому пара-ацетамінофенолу з врахуванням біоритмів печінки: інформ. лист Укрмедпатентінформу МОЗ України № 276–2015 / С. М. Дроговоз, К. О. Калько, Н. В. Захарко. – К., 2015. – 4 с.

9.         Матвеев, А. В. Гепатопротекторы. Анализ международных иcследований по препаратам группы лекарств для печени / А. В. Матвеев. – Симферополь : Ариал, 2013. – 384 с.

10.       Чайка, Л. А. Антитоксический и гепатопротекторный эффект соли аргинина и глутаминовой кислоты / Л. А. Чайка, О. Н. Вертяева // «Человек и лекарство»: IV Рос. нац. конгр.: тез. докл. – М., 1997. – С. 184.

11.       Біохімія : підручник / за заг. ред. проф. А. Л. Загайка, проф. К. В. Александрової. – Х. : Форт, 2014. – 728 с.

12.       Фролов, В. М. Новый отечественный гепатопротектор глутаргин: клиническая эффективность и перспективность лечебного применения / В. М. Фролов // Новости медицины и фармации. – 2003. – № 8. – С. 5–6.

13.       Ковешніков, О. В. Оцінка ефективності глутаргіну в комплексі хірургічного лікування хронічного калькульозного холециститу, поєднаного з патологією печінки / О. В. Ковешніков // Укр. мед. альманах. – 2003. – Т. 6, № 1. – С. 41–44.

14.       Клиническая эффективность глутаргина в лечении больных с печеночной энцефалопатией / С. С. Чубенко, А. И. Дядык, В. О. Гайдуков и др. // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. – 2002. – № 1, Т. 13. – С. 36.

15.       Руководство по проведению доклинических исследований лекарственных средств / А. Н. Миронов [и др.]. – М. : Гриф и К, 2012. – 944 с.

16.       Рыболовлев, Ю. Р. Дозирование веществ для млекопитающих по константе биологической активности / Ю. Р. Рыболовлев, Д. С. Рыболовлев // Докл. АН СССР. – 1979. – Т. 247, № 6. – С. 1513–1516.

17.       Камышников, В. С. Справочник по клинико–химической лабораторной диагностике : в 2 т. Т. 1. – 2–е изд. – Мн : Беларусь, 2002. – С. 382–395.

18.      Посібник до лабораторних і семінарських занять з біологічної хімії / Л. М. Вороніна, В. Ф. Десенко, В. М. Кравченко та iн. – Х. : Основа, 1996. – 432 с.

19.       Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лабораторное дело. – 1988. – № 1. – С. 99–101.

20.       Семененко, С. Б. Особливості структури хроноритмів екскреторної функції нирок за умов гіперфункції шишкоподібної залози / С. Б. Семененко // Буковинський мед. вісник. – 2014. – Т. 18, № 2 (70). – С. 99–101.

21.       Реброва, О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва. – 3–е изд. – М. : Медиа Сфера, 2006. – 312 с.

22.       Доклінічні дослідження лікарських засобів: метод. рек. / за ред. чл.–кор. АМН України О. В. Стефанова. – К. : Авіценна, 2001. – 528 с.

23.       Вплив токсичних доз парацетамолу на циркадіанний ритм прооксидантно–антиоксидантного гомеостазу / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, Н. В. Захарко, Т. К. Юдкевич // Фармакол. та лікарська токсикол. – 2016. – № 1 (47). – С. 81–86.

24.       Зобнин, Ю. В. Отравление парацетамолом : клиника, диагностика, лечение : информ.–метод. письмо для студентов, клин. ординаторов, врачей, практических врачей / Ю. В. Зобнин. – Иркутск, 2002. – 37 с.

25.       Побочное действие лекарств : учеб.-справочник / С. М. Дроговоз, А. П. Гудзенко, Я. О. Бутко и др. – Х. : СИМ, 2010 – 480 с.

26.       Evaluation of oxidative status in acetaminophen treated rat hepatocyes in culture / Т. Rousar, О. Kucera, Р. Krivakova et al. // Physiol. Res. – 2009. –Vol. 58. – Р. 239–246.

27.       Gunawan, B. K. Mechanism of drug–induced liver disease / B. K Gunawan, N. Kaplowitz // Clin. Liver Dis. – 2007. – Vol. 11. – P. 459–475.

28.      Drug–related hepatotoxicity / M. E. McDonnell, L. E. Braverman, K. P. Patel et al. // N. Engl. J. Med. – 2014. – Vol. 354. – Р. 2191–2193.

29.       Особливості циркадіанної динаміки антиоксидантної системи та перекисного окиснення ліпідів у щурів / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, А. Ю. Позднякова, Н. В. Захарко // Клінічна фармація. – 2015. – № 4. – С. 52–57.





DOI: https://doi.org/10.24959/cphj.17.1426

Abbreviated key title: Klìn. farm.

ISSN 2518-1572 (Online), ISSN 1562-725X (Print)